przedruk
tłumaczenie automatyczne
“Візантійська імперія”
"Cesarstwo Bizantyjskie" to termin warunkowy ukuty przez historyków. Sami Bizantyjczycy nazywali to miasto Ῥωμανία (Rumunia) [Ῥωμανία (Романія)].
"Bizancjum" [“Візантію”]w "wąskim znaczeniu" — na progu wchłonięcia przez Turków — przez cały czas w Europie [в Європі] nazywano Rumunią [ Романією](zob. holenderska mapa z 1650 roku). Aż do momentu, gdy "znak" został przejęty przez tzw. księstwa dunajskie. Wyczerpani Turkami, Wołochowie i Mołdawie z zadowoleniem uświadomili sobie swoją bliskość językową do łaciny. Jednak w 1881 roku samo stowarzyszenie — z roszczeniem do "dziedzictwa rzymskiego" — zostało z jakiegoś powodu nazwane w sposób grecki (Rumunia po ukraińsku) [українською — Румунія].
Romunia-Rumunia nie jest jedynym przykładem nieudanego pseudohistorycznego "rebrandingu" w Europie Wschodniej.
Романія-Румунія є не єдиним прикладом невдалого псевдоісторичного “ребрендінгу” у Східній Європі.
Podobnie jak Rusowie, tak samo Rzymianie.
Яка Русь — такі і римляни.
(czyt. acingani)
tsigani-vedmedi-rimlyani-i-rus
--------------
A co to za pomysł? Dziś spróbujemy to zbadać. I oczywiście coś jeszcze. Okazuje się, iż idea – nie trzeba być zbyt bystrym – jest "taka sama jak myślenie". Ale zgadywać to "myśleć, reflektować // śnić". Gołym okiem widać więzi rodzinne między nimi.
Słowo gadka jest zakorzenione w wielu jednostkach frazeologicznych: nie przypuszczając – "nie rozumieć"; zagubić się w domysłach (domysłach, domysłach, domysłach) – "nie wiedząc, na którym z założeń zatrzymać się; nie być pewnym własnych domysł i myśli"; zgadnąć (o kim lub czym) i zgadnąć za ogrodem – "zapomnieć, nie pamiętać, nie myśleć o kimś, o czymś"; [I] nie mieć umysłu (w myśli) [dla siebie] – "nie myśleć w ogóle i nie mieć nic w myśleniu"; nie było żadnego pomysłu – "i nikt nie myślał"; brał (uspokajał, objął itd.) myśli i zgadywał (myśli gadkY) – "ktoś myślał, był smutny, martwił się"; Szkoda i przypuszczenie – "nie ma o czym myśleć, nic nie myśleć."
To słowo funkcjonuje także w frazeologii tautologicznej, by zgadnąć dumę (myśl, ideę) – "rozumować, rozważać coś". Ta jednostka frazeologiczna jest absolutnym synonimem think dumu (duma, duma). W naszym języku istnieje także złożone słowo dumati-guessing – "zastanawiać się nad czymś; pomyśl." Jest to konstrukcja redundancji językowej (pleonazm), ponieważ pod względem informacji logicznej druga część złożonego słowa nie niesie ze sobą niczego. Ale jeżeli chodzi o obrazy, tutaj mamy hit w pierwszej dziesiątce (albo w dziewięciu – w zależności od sportu).
Co ciekawe, w naszym słowniku istnieje jeszcze jedno słowo do zgadywania, przestarzałe, które oznacza "wróżenie". Jednak słownik nie zawiera słowa "wróżbitka". Ale ma wróżbitę. Tak nazywają kobietę wróżbiarką, a także uzdrowicielką. Czego ta kobieta chce, wróżbiarki? Zgaduj przyszłość lub przeszłość na kartach (lub w inny sposób) i przewiduj coś; Ponadto, podczas wróżbiarstwa używają słów, technik, "których magiczna moc rzekomo powinna na człowieka, naturę itd."
Inne znaczenie; Słowa wróżbiarstwa są zabawne: "majsterkować przy kimś, czymś." Przyjrzyjmy się frazeologii: kobieta (babcia) wróżyła w dwóch częściach – "nie wiadomo, co się stanie". Ta jednostka frazeologiczna może mieć inną odmianę (dłuższą) – kobietę przeróżoną na dwie części (albo umrze, albo będzie żyła). Oprócz ciągłego wyrażenia Nastya powiedziała, iż okazuje się, iż są semantycznymi odpowiednikami rosyjskich "babcia zgadywała, da da na ved powiedziała" i "babcia powiedziała dwa razy".
W naszym słowniku istnieją także dwa homonimy wróżbiarstwa: a) "działanie według znaczenia zgadywania 1" – czyli to samo co "myślenie"; b) "działanie zgodnie ze znaczeniem wróżbiarstwa 2" to "wróżenie". Ale pamiętamy, iż drugie znaczenie jest już przestarzałe. Dlatego adekwatne jest stosowanie wróżbiarstwa, wróżbiarstwa, wróżbienia. Dlatego w Dzień św. Andrzeja dziewczyny przewidują swój los, a nie zgadują. Wykonują określone rytuały, aby przewidzieć, jakie imię będzie nosił pan młody, czy się ożenią itd.
Innym synonimem słowa myśl jest myśl. Dzielił się także na różne frezeologizmy: w myśleniu; Pomyślałem; o myślach – "w myślach"; latać (latać, wędrować) myślała – "myśleć, śnić o czymś"; mieć myśl (w myśli) – "myśleć o kimś, o czymś"; być dla myśli (upadać, upadać, podchodzić, zbliżać się itd.) – "lubić, być pożądanym, przyjemnym dla kogoś."
Do słowa "myśl" utożsamiają się również: duma, folklore dumonka, rozumowanie, idea, książka pOmisel/pOmisl ("myśl towarzysząca określonej intencji, plan // pogłębiający się myślami w coś; rozumowanie"), ocenę, osąd, wrażenie, spojrzenie, zrozumienie, pojęcie, przekonanie, stwierdzenie, głos (ze słowem "wewnętrzny"), przestarzałą opinię ("opinię publiczną"), tworzenie dialektu ("ideę jakości, charakteru, znaczenia itd. kogoś, czegoś").
І що то воно за гадка така? Сьогодні спробуємо це розслідувати. І, звісно, ще дещо. Виявляється, що гадка – не треба багато мудрувати – “те саме, що думка”. А от гадати – це “думати, розмірковувати // мріяти”. Неозброєним оком видно родинні зв’язки між ними.
Слово гадка закріпилося в багатьох фразеологізмах: гадки не дати – “не збагнути”; губитися в здогадках (догадках, здогадах, гадках) – “не знати, на якому з припущень зупинитися; не бути певним у своїх здогадах, думках”; закинути гадку (про кого або що) і закинути гадку за грядку – “забути, не згадувати, не думати про кого-, що-небудь”; [І] гадки (в гадці) [собі] не мати – “не думати зовсім, і в думках нічого не мати”; не було й гадки – “і не думав хто-небудь”; узяли (обсіли, обняли і т. ін.) думки та гадки (думкИ-гадкИ) – “задумався, зажурився, заклопотався хтось”; шкода й гадки – “немає чого й думати, нічого й думати”.
Функціонує це слово і в тавтологічному фразеологізмі гадати думу (думку, гадку) – “міркувати, розмірковувати над чим-небудь”. Цей фразеологізм є абсолютним синонімом до думати думу (думи, думку). Також у нашій мові є складне слово думати-гадати – “розмірковувати над чим-небудь; мислити”. Воно являє собою конструкцію мовної надлишковсті (плеоназм), бо в плані логічної інформації друга частина складного слова нічого не несе. Зате щодо образності тут маємо влучання в десятку (або в дев’ятку – залежно від виду спорту).
Цікаво, що в нашому словнику є ще одне слово гадати, застаріле, яке має значення “ворожити”. А от слова “гадалка” словник не фіксує. Зате у ньому є ворожка. Так українці називають жінку, яка ворожить, а також – знахарку. Чого ж хоче та жінка, ворожачи? Вгадувати майбутнє чи минуле на картах (або в інший спосіб) та пророкувати що-небудь; також, коли ворожать, уживають слова, застосовують прийоми, «чародійна сила яких нібито має вилинути на людину, природу тощо».
Ще одне значення; слова ворожити – жартівливе: “поратися біля кого-, чого-небудь”. Погляньмо на фразеологізм: надвоє баба (бабка) ворожила – “невідомо, що буде”. Це фразеологізм може мати інший варіант (довший) – надвоє баба ворожила (або вмре, або буде жива). Разом зі сталим висловом казала Настя, як удасться вони є смисловими відповідниками до російських “бабушка гадала, да надвое сказала” та “бабушка надвое сказала”.
Також у нашому словнику є два омоніми гадання: а) “дія за значенням гадати 1” – тобто те ж саме, що й “думання”; б) “дія за значенням гадати 2” – це “ворожіння”. Але ж ми пам’ятаємо, що друге значення – застаріле. Тому правильно вживати ворожити, ворожка, ворожіння. На Андрія, отже, дівчата ворожать на свою долю, а не гадають. Вони виконують певні ритуальні дії, щоб передбачити, яке ім’я матиме наречений, чи вийдуть заміж тощо.
Ще одним синонімом до слова думка є мисль. Воно теж потрапило до низки фрезеологізмів: у мислі; у мислях; на мислі – “в думках”; літати (летіти, блукати) мислю – “думати, мріяти про що-небудь”; мати на мислі (в мислі) – “думати про кого-, що-небудь”; до мислі бути (припадати, припасти, підходити, підійти тощо) – “подобатися, бути бажаним, приємним для когось”.
Також синонімічними до слова “думка” є: дума, фольклорне думонька, міркування, ідея, книжне пОмисел/пОмисл (“думка, супроводжувана певним наміром, замислом // заглиблення думками в що-небудь; міркування”), оцінка, судження, враження, погляд, розуміння, поняття, переконання, твердження, голос (зі словом “внутрішній”), застаріле опінія (“громадська думка”), діалектне здАння (“уявлення про якість, характер, значення тощо когось, чогось”).
uain.press/blogs/tsigani-vedmedi-rimlyani-i-rus-1780
uain.press/blogs/gadati-gadku-dumati-dumku-656326
uain.press/articles/fajne-misto-ternopil-pidzemellya-vyshyvanky-kuhnya-634487
